- одружувати
- -ую, -уєш, недок., одружи́ти, одружу́, одру́жиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка.Єднати шлюбом чоловіка і жінку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
одружувати
Смотреть что такое "одружувати" в других словарях:
одружувати — див. одружити … Словник синонімів української мови
одружувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
одружити — одружувати (з ким, на кому й без додатка з єднати шлюбом чоловіка з жінкою), поєднати, поєднувати (кого з ким), спарувати, пристроїти, пристроювати, о(б)крутити, о(б)кручувати; оженити, поженити (парубка, чоловіка); видати, видавати (дівчину,… … Словник синонімів української мови
видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… … Український тлумачний словник
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
дружити — дружу/, дру/жиш, недок. 1) неперех., з ким. Бути в дружбі з ким небудь. || без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір я один до одного. 2) перех., розм., рідко. Те саме, що одружувати … Український тлумачний словник
заміж — 1) присл.: •• Бра/ти за/між робити своєю дружиною (про чоловіка). Вихо/дити за/між брати шлюб, одружуватися з ким небудь (про дівчину, жінку). Віддава/ти за/між кого одружувати, давати згоду на шлюб дочки, сестри і т. ін. 2) у знач. ім., розм.,… … Український тлумачний словник
обкручувати — ую, уєш, недок., обкрути/ти, учу/, у/тиш, док., перех. 1) Обвиваючи, обплітаючи, покривати собою яку небудь поверхню. 2) перев. док., перен., розм. Увести в оману; обдурити. || Підкоряючи своєму впливові, схилити до одруження. 3) розм. Одружувати … Український тлумачний словник
обручати — а/ю, а/єш, недок., обручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех. Відправляючи шлюбний обряд, одягати молодим обручки; одружувати … Український тлумачний словник
одружити — див. одружувати … Український тлумачний словник
